ВУЗ ШАГ
 
Мукачево. ДНЗ № 30
 
Вітаємо на сайті нашого садочка!

Сторінка музкерівника

        

 

Музичний керівник

Жулікова Наталія Василівна

 

Музичне виховання-це не виховання музиканта, а насамперед виховання людини.
В.А. Сухомлинський.

 

Різні види мистецтва мають специфічними засобами впливу на людину. Музика ж має можливість впливати на дитину на самих ранніх етапах. Доведено, що навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливий для подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати, впливає на самопочуття дитини.
Музика є одним з найбагатших і дієвих засобів естетичного виховання, вона має велику силу емоційного впливу, виховує почуття людини, формує смаки.
Сучасні наукові дослідження свідчать про те, що розвиток музичних здібностей, формування основ музичної культури - тобто музичне виховання потрібно починати в дошкільному віці. Відсутність повноцінних музичних вражень у дитинстві з працею восполнимо згодом. Щоб полюбити музику, дитина повинна мати досвід сприйняття музичних творів різних епох і стилів, звикнути до її інтонаціям, співпереживати настрою.

Музичне розвиток надає нічим не замінне вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення, виховується чуйність до краси в мистецтві і житті. «Тільки розвиваючи емоції, інтереси, смаки дитини, можна долучити його до музичної культури, закласти її основи. Дошкільний вік надзвичайно важливий для подальшого оволодіння музичною культурою. Якщо в процесі музичної діяльності буде сформовано музично-естетичну свідомість, це не пройде безслідно для подальшого розвитку людини, його загального духовного становлення.
       Теоретичні основи музичного навчання в дитячому садку
        Музичне навчання в дитячому садку


Музика володіє можливостями впливу не тільки на дорослих, а й на дітей самого раннього віку. Більше того, і це доведено, навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливий для подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати, робить позитивний вплив на самопочуття дитини, що розвивається (може бути, і формує його смаки і переваги). Зі сказаного можна зробити висновок про те, як важливо створювати умови для формування основ музичної культури дітей дошкільного віку.
Основними завданнями музичного виховання можна вважати:
1. Розвивати музичні і творчі 
здібності (з урахуванням можливостей кожного) за допомогою різних видів музичної діяльності;
2. Формувати початок музичної культури, сприяти формуванню загальної духовної культури.
3. Успішне вирішення перерахованих завдань залежить від змісту музичного виховання, перш за все від значимості використовуваного репертуару, методів і
 
прийомів навчання, форм організації музичної діяльності та ін
У дитині важливо розвивати все найкраще, що закладено в ньому від природи; враховуючи схильності до певних видів музичної діяльності, на основі різних природних задатків формувати спеціальні музичні здібності, сприяти загальному розвитку.
Музичні здібності дітей проявляються у кожного по-різному. У деяких вже на першому році 
життя всі три основні здатності - відчуття ладу, музично-слухові уявлення та почуття ритму - виражаються досить яскраво, швидко і легко розвиваються, це свідчить про музичність; в інших пізніше, важче. Найбільш складно розвиваються музично - слухові уявлення - здатність відтворювати мелодію голоси, точно її, інтонуючи, або підбирати її по слуху на музичному інструменті. У більшості дітей ця здатність проявляється лише до п'яти років. Але відсутність раннього вияву здібностей, підкреслює музикант-психолог Б. М. Теплов, не є показником слабкості або тим більше відсутність здібностей. Велике значення має те оточення, в якому росте дитина (особливо в перші роки життя). Раннє прояв музичних здібностей спостерігається, як правило, саме у дітей, які отримують достатньо багаті музичні враження.
Основною формою музичної діяльності в дитячому саду є заняття, які передбачають не тільки слухання музичних творів доступних для сприйняття малюків,
 навчання їх співу, рухам у музичних іграх і танцях, а й навчанню їх грі на ДМІ. Інтерес до оркестру дитячих музичних інструментів як засобу музичного виховання був великим. Видатні музиканти просвітителі Б. Асаф 'єв, Б. Яворський, австрієць К. Орф підкреслювали значення активних форм музичної діяльності дитячого оркестру, як основи елементарного музикування та розвитку дітей. Велике значення оркестру дитячих інструментів додавали і творці діючої у нас системи музичного виховання дітей дошкільного віку.
Ще в 20-ті роки М. Метлов і Л. Михайлов говорили про необхідність організації дитячого оркестру як дієвого засобу розвитку музичного сприйняття та слуху у дітей. У 30-40х роках М. Метлова були організовані оркестри в дитячому саду, створено нові звуковисотні ДМІ. Почавши в 20-ті роки з навчання дітей гри на ударних інструментах (бубон, трикутник, дзвіночки, кастаньєти та ін), Н. А. Метлов незабаром залишає за ними 
правотільки акомпануючих, що дають певне забарвлення твору. Він шукає, конструює і вдосконалює мелодійні інструменти, на яких діти могли б виконувати будь-які мелодії, самостійно музикувати. Першими інструментами для дітей були ксилофон і металофон. При навчанні дітей грі на цих інструментах користувалися системою запису нот. У союзі з майстрами-умільцями В. Рахманіновим, В. Бодровим та ін Н. Метлов в 1941-1942 р. створив металофон з точною і стійкою налаштуванням, чистим приємним звучанням. На сучасних ксилофон і металофона зображується назви звуків і їх розташування на нотному стані. Граючи на таких інструментах, діти практично засвоюють елементи музичної грамоти. До групи мелодійних інструментів Метлов ввів дитячу цитру, баян, флейту, гобой. Він організував у дитячому садку оркестр у складі 30-40 дітей грають на музичних інструментах. Для кожного твору Н. А. Метлов створював інструментування з урахуванням жанру і структури твору, специфіки інструмента. Особливу роль у інструментуванні він відводив партії фортепіано, яку виконував музичний керівник. Партію фортепіано він прикрашав додатковими гармонійними і варіаційними засобами виразності. Дуже важливою вважалося інструментування п'єс для ударного оркестру. На основі народних мелодій і пісень Метлов створив репертуар дитячого оркестру, зручний для виконання на дитячих інструментах; пізніше в репертуар увійшли творирадянських композиторів.
1.2 Види музичної діяльності
Діяльність - це активний 
процес оволодіння суспільним досвідом, надбаннями культури. Протягом свого життялюдина освоює різні види діяльності, в результаті яких у нього формуються психічні якості та властивості особистості. Деякі з них набувають особливої ​​значущості, протікають найбільш успішно. У виборчих відносинах, схильності до певних видів діяльності проявляються особистісні якості людини.
Психолог О.М. Леонтьєв зазначав, що в ході розвитку суб'єкта окремі види його діяльності вступають між собою в ієрархічні стосунки. Ці ієрархії видів діяльності породжуються їх власним розвитком, вони-то і утворюють ядро ​​особистості.
Розвиток, множення видів діяльності індивіда призводить не просто до розширення їх «каталогу». Одночасно відбувається центрування їх навколо небагатьох, найголовніших, підкоряють собі інші. Цей складний і тривалийпроцес розвитку особистості має свої етапи, свої стадіі1.
Музика і різні види музичної діяльності мають специфічними можливостями впливу на формування особистості людини. У силу того що музика сприймається емоційно, вона має величезне значення у розвитку почуттів дитини.
Простежування «чуттєвої програми» музичного твору передбачає розумові операції-порівняння, аналіз, синтез. Формування у дитини образного «словника емоцій», що дозволяє розширити уявлення про почуття людини, виражених у музиці, зв'язати їх з життям, можливо 
саме в процесі різних видів музичної діяльності.

Першим і головним виглядом в дитячій музичній діяльності є слухання - сприйняття. Слухання складається з наступних дій:
-Слухання творів;
-Слухання в процесі розучування пісень, хороводів, танців.

-Слухання з метою визначення властивостей звуку в дидактичних іграх. Як художнє слово або картина, музика повинна стати для дітей доступним засобом вираження почуттів, настроїв, думок. Слухання музики розвиває інтерес, любов до неї, розширює музичний кругозір, підвищує музичну сприйнятливість дітей, виховує зачатки музичного смаку. Музика співучого характеру на кшталт колискових покращує якість співу: діти починають співати більш протяжно. Спокійною музикою можна створити у них відповідний настрій, внутрішню зосередженість. Слухати таку музику особливо важливо легкозбудливою дітям з нестійкою нервовою системою. Досвід показує, що в групах санаторного типу іноді доцільно закінчувати музичне заняття не маршем, а слуханням спокійної музики. Систематичне слухання музики в дитячому саду допомагає дітям в більш старшому віці краще розуміти і любити її.
Спів є масовим і доступним видом виконавства. 
Пісня - цінний засіб морально-естетичного виховання завдяки єдності музичного і літературного тексту. Діти люблять співати. Виконуючи пісні, вони глибше сприймають музику, активно висловлюють свої переживання і почуття. Текст пісні допомагає їм зрозуміти зміст музики і полегшує засвоєння мелодії. Мелодію з голосу діти сприймають легше, ніж при виконанні на фортепіано, коли складний акомпанемент ускладнює сприйняття. У процесі співу у дітей розвиваються музичні здібності: музичний слух, пам'ять, почуття ритму. Спів сприяє розвитку мови. Слова виговорюються протяжно, співучо, що допомагає чіткому вимові окремих звуків і складів. Музичний керівник і вихователь стежать за правильною вимовою слів. Спів об'єднує дітей загальним настроєм, вони привчаються до спільних дій. Діти чують, що той, хто поспішає або відстає, порушує стрункість співу. При дотриманні гігієнічних умов, тобто при проведенні занять в провітреному приміщенні, на чистому повітрі в суху теплу погоду, спів сприяє розвитку і зміцненню легенів і всього голосового апарату. На думку лікарів, спів є кращою формою дихальної гімнастики. Систематичні заняття співом у дитячих садках готують дітей до уроків співу в школі.
Всі музично - ритмічні рухи виконують спільне завдання - домогтися неподільності характеру руху і музики:
1. Музично-ритмічна діяльність, що об'єднує в єдиний комплекс музику, драматизацію, пантоміму, пластику і танець, є одним з найбільш ефективних видів естетичної діяльності для формування художньо-творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Цей вид діяльності заснований на моторно-плас-тичної опрацювання музичного матеріалу, що 
відповідає рухової природі уяви дошкільників. Сила і перевага музично-ритмічної діяльності полягає в тому, що вона виникає і спирається на звичну,. захоплюючу ігрову діяльність, у процесі якої особливо яскраво розвивається творча уява дітей та активізується їх творчі прояви.
2. У процесі музично-ритмічного творчості, що передбачає твір і виконання дітьми комбінацій рухів, вправ, етюдів, ігор, танцювальних сценок і невеликих спектаклів у співтворчості з педагогом, відбувається активне формування як спецйальник компонентів здібностей до цього виду діяльності, так і загальних компонентів у структурі художньо -творчекіх здібностей, таких як: емоційна чуйність, інтелектуальна ініціатива, творча активність, наполегливість і витримка в досягненні наміченої мети, здатність до зміни завчених 
стереотипів і пошуку "нестандартних способів передачі задуму і тд.
3. Активізації 
процесу формування художньо-творчих здібностей засобами музично-ритмічної діяльності сприяє комплекс педагогічних умов, який включає:-спеціальне навчання дітей на заняттях з метою накопичення в них необхідного музичного та рухового досвіду, оволодіння виконай Тельського і творчими навичками.
Музичні ігри - провідна форма організації ритмічних рухів. В основі гри частіше всього музика, яка підказує хід дій сюжетної гри, музичну характеристику персонажів. У музичних іграх зміст і 
характер рухів визначаються музикою. Одним з видів музичних ігор є ігри під спів вихователя і дітей. За допомогою цих ігор педагог розвиває у дітей інтерес до співу, музики, виховує музичний слух, пам'ять, почуття ритму, голос і вміння правильно виконувати мелодію. Діти навчаються у цих іграх передавати в русі художній образ, загальний характер музики (веселий, бадьорий, спокійний), форму (заспів і приспів) і окремі засоби музичної виразності - швидкість звуку (темп), гучність звучання (динаміку), співвідношення звуків за часом (ритм).
Гра на дитячих музичних інструментах. Спочатку дітей знайомлять з різними інструментами, називають їх, звертають увагу дітей на темброву забарвлення, пояснюють розташування високих і низьких звуків, показують прийоми гри. Поступово у самостійній діяльності діти освоюють прийоми гри. Дошкільнятам доступні такі виконавські якості як: виразність відтворення, вміння проявити своє ставлення до виконуваного твору; невимушеність, природність дій в усіх видах музичної діяльності; відносна точність співочих та музично - ритмічних навичок. Гра на дитячих музичних інструментах - прекрасний засіб не лише індивідуального розвитку, а й розвитку мислення, творчої ініціативи, свідомих відносин між дітьми. І тому цій роботі ДОП приділяється велика увага.
Діти в дошкільному віці найбільш пристосовані для залучення їх до світу прекрасного - світу мистецтва. Кожен вид мистецтва, будь то живопис чи 
скульптура, несе в собі цінність художньо-естетичного виховання. Художньо-естетичне виховання направлено на більш тонкі здібності дитини. Діти вчаться відчувати і розуміти, помічати хороше і погане, творчо думати і діяти, і тим самим долучатися до різних видів художньої діяльності.
Одним з яскравих засобів виховання є музика. «Музика посередниця між життям розуму та життям почуттів», говорив Л. В. 
Бетховен, тобто музика є як духовним, так і інтелектуальним видом мистецтва. Заняття музикою включають в себе не тільки придбання навички стрункого і виразного співу в хорі, але і знайомство з творчістю вітчизняних і зарубіжних композиторів різних епох, вивчення ритміки, навчання найпростішої грі на музичних інструментах, і, звичайно ж, узагальнення вивченого і вміння користуватися ним в повсякденному житті. А так само сприйняття музики пов'язано з розумовими процесами, впливає на загальну культуру поведінки дошкільника. Чергування різних видів музичної діяльності вимагає від дітей уваги, кмітливості, швидкості прийняття рішень, організованості і зібраності, прояву вольових якостей та індивідуальності. З розвитком усіх цих навичок, музична діяльність створює необхідні умови для формування моральних якостей особистості дитини, закладає первісні основи загальної культури майбутньої людини.